Тема 10. Ендокринна регуляція

§ 10.2. ГОРМОНИ

Навчальне завдання. Чому гормони – біологічно активні речовини? Опис з використанням схеми «Тетрада». ГОРМОНИ.

ГОРМОНИ – біологічно активні речовини

Виробляються ендокринними залозами;

Потрапляють у кров та транспортуються до органів-мішеней;

Викликають специфічні зміни в клітинах та тканинах;

Регулюють фізіологічні процеси: ріст, обмін речовин, адаптацію.

Висновок: гормони — молекули, які передають сигнали та змінюють функції клітин і органів, забезпечуючи координацію організму.

Розвивальне завдання. Які причини різноманітності гормонів? Інформаційно-пошукове завдання. Основні групи гормонів.

Причини різноманітності гормонів:

• Різні фізіологічні функції (рост, метаболізм, репродукція, стрес);
• Специфічні клітини-мішені – кожен гормон діє на певні тканини;
• Хімічна природа – білки, пептиди, стероїди, аміни;
• Різні механізми дії – внутрішньоклітинні рецептори або мембранні рецептори.

Основні групи гормонів:

Пептидні та білкові (інсулін, глюкагон) – водорозчинні, діють через мембранні рецептори;

• Стероїдні (тестостерон, естроген, кортизол) – жиророзчинні, проникають у клітину та зв’язуються з внутрішньоклітинними рецепторами;
• Амінні (адреналін, тироксин) – похідні амінокислот, дія залежить від розчинності та рецепторів;
• Простагландини та похідні жирних кислот – місцеві гормоноподібні речовини.

Висновок: різноманітність гормонів дозволяє регулювати численні процеси в організмі та координувати різні системи.

Ціннісне завдання. Чому одні гормони можуть проникати в клітину, а інші — ні? Чи «справедливим» є такий розподіл можливостей гормонів? Вправа для сприймання. Дія гормонів на клітини.

Причина проникності гормонів у клітину:

Жиророзчинні гормони (стероїди) легко проходять через ліпідну мембрану клітин → внутрішньоклітинні рецептори;

Водорозчинні гормони (пептиди, аміни) не проходять крізь мембрану → діють через мембранні рецептори і вторинні сигнальні системи.

Справедливість у біологічному сенсі:

Розподіл можливостей гормонів не випадковий, а оптимальний для ефективної регуляції:

• швидкі відповіді – пептидні гормони;
• довготривала зміна експресії генів – стероїдні гормони.

Висновок: такий розподіл «справедливий» для організму, оскільки забезпечує синхронізацію швидких та тривалих процесів регуляції.