Тема 9. Розмноження, ріст і розвиток як властивості живого. Особливості розмноження, росту й розвитку людини

§ 43. Репродуктивна система людини. Гаметогенез, статеві клітини

Запитання і завдання

1. Як будова жіночої статевої системи пов’язана з її функціями?

Основні органи: яєчники, маткові труби, матка, піхва, зовнішні статеві органи.

Яєчники виробляють яйцеклітини та гормони (естроген, прогестерон), забезпечуючи репродуктивну функцію та розвиток вторинних статевих ознак.

Маткові труби спрямовують яйцеклітину до матки та є місцем запліднення.

Матка забезпечує імплантацію заплідненої яйцеклітини, розвиток плоду та пологи.

Піхва служить каналом для статевого акту та проходження дитини під час пологів.

2. Як будова чоловічої статевої системи пов’язана з її функціями?

Основні органи: яєчка, придатки яєчок, сім’явивідні протоки, передміхурова залоза, пеніс.

Яєчка виробляють сперматозоїди та гормон тестостерон.

Придатки яєчок накопичують і дозрівають сперматозоїди.

Сім’явивідні протоки транспортують сперму під час еякуляції.

Передміхурова залоза та сальні залози додають секрети для живлення та рухливості сперматозоїдів.

3. Чому сперматозоїд і яйцеклітина мають таку різну будову? Які функції вони виконують?

Сперматозоїд: маленький, рухливий, має джгутик для пересування, багато мітохондрій для енергії. Функція – доставити генетичний матеріал до яйцеклітини.

Яйцеклітина: велика, містить поживні речовини для розвитку ембріона, малорухлива. Функція – забезпечити поживними речовинами новий організм і містити половину генетичного матеріалу.

Різна будова зумовлена різними ролями у заплідненні та розвитку: рухливість сперматозоїда vs. забезпечення поживних ресурсів яйцеклітини.

4. Навіщо парна залоза – яєчко (сім’яник) – із часом переміщується до шкірного мішечка – мошонки?

Температура в мошонці на 2–3 °C нижча за температуру тіла, що оптимально для дозрівання сперматозоїдів.

Переміщення запобігає перегріванню яєчок і забезпечує нормальну сперматогенезу.

5. Знайдіть інформацію та підготуйте коротку доповідь-презентацію про (на вибір) Валентина Івановича Грищенка, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини, або кріобіологію, кріомедицину, кріотехнології.

Валентин Іванович Грищенко – український учений, академік НАН України, доктор медичних наук, професор.

Діяльність: розробляв методи збереження клітин і тканин при низьких температурах (кріобіологія), впроваджував кріотехнології у медицину.

Вплив: його роботи застосовуються для збереження донорських органів, репродуктивних клітин, лікування та досліджень у регенеративній медицині.