Бароко і Класицизм

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Розподіліть героїв п’єси на позитивних і негативних, визначте їхню соціальну належність. Прокоментуйте результати ваших спостережень.

Позитивні герої:

• Журден – міщанин, який прагне самовдосконалення;
• Граф Дорант – шляхтич, який підтримує Журдена і дотримується справжньої шляхетності.

Негативні герої:

• Клеонт – міщанин, пихатий і заздрісний;
• Даміан, Селім, Лісабон – представники шляхти, що висміюють Журдена, показують лицемірство.

Коментар: Мольєр показує, що справжня цінність людини визначається не титулом чи соціальним станом, а чеснотами та моральними якостями.

2. Що спонукало паризького міщанина Журдена змінити плин свого життя? Що важить для нього «видряпатися знизу нагору»? Що для нього означає стати шляхтичем?

Журдена спонукала амбіція підняти свій соціальний статус і визнання у суспільстві.

«Видряпатися знизу нагору» для нього – стати шляхетним, багатим і освіченим, аби заслужити повагу.

Стати шляхтичем означає приблизитися до вищого соціального кола та набути зовнішнього блиску і престижу, хоча герой не завжди усвідомлює справжню цінність цього.

3. За що пан Журден ображається на своїх батьків? Чи справді він прагне стати освіченою людиною?

Журден ображається через заземленість і скромне життя батьків, які не можуть забезпечити йому шляхетний статус.
Насправді він прагне не стільки знань заради освіти, скільки для підвищення свого становища і визнання.

4. Чого і як навчається пан Журден? Чи можуть ці знання змінити життя героя?

Журден навчається етикету, мові, витонченим манерам, музики та танців, тобто усьому, що вважалося ознакою шляхетності.

Ці знання не змінюють його справжньої природи і не забезпечують повної інтеграції в аристократичне суспільство, вони лише створюють комічні ситуації.

5. Чи можна назвати стосунки пана Журдена і графа Доранта дружбою?

Так, їх можна назвати дружбою, оскільки Дорант щиро підтримує Журдена, допомагає йому навчатися, поважає його чеснотність і моральність, а не лише титул.

6. Порівняйте образи шляхтича Доранта та міщанина Клеонта. Кого з них можна вважати шляхетним? Відповідь аргументуйте.

Дорант – справжній шляхтич, бо він чесний, вихований, турбується про ближніх і не прагне швидкого збагачення.

Клеонт – формально міщанин, але пихатий і самовпевнений, намагається показати себе кращим через зовнішні атрибути, що не робить його шляхетним.

Висновок: шляхетність визначається моральними якостями, а не соціальним станом.

7. Кого протиставлено пану Журдену і графу Доранту та хто відображає позицію самого автора? Запропонуйте запитання для порівняння цих образів.

Протиставлено: Клеонта та інших заздрісних міщан і лицемірних шляхтичів.

Позицію автора відображають Журден і Дорант – вони показують, що чеснота і моральні якості важливіші за статус.

Запитання для порівняння:

• Хто з героїв демонструє справжню шляхетність – за титулом чи за поведінкою?
• Чи дозволяє суспільство «несправжнім» шляхтичам панувати над тими, хто чесний, але нижчий за статусом?

8. Зіставте ситуації розриву мрії та дійсності у творах Сервантеса і Мольєра.

Сервантес («Дон Кіхот») – Дон Кіхот прагне відновити лицарські ідеали у світі, де вони вже не актуальні; його подвиги виглядають смішними та безрезультатними.

Мольєр («Міщанин-шляхтич») – Журден мріє стати шляхтичем і піднятися в соціальному статусі; реальність показує його невідповідність суспільству та комічність спроб.

Спільне: ідеали героїв не збігаються з дійсністю, що створює комізм і сатиру; обидва автори показують межі людських прагнень та цінність моральності над зовнішнім блиском.