Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. - §15. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648—1649 рр.

2. Як військове мистецтво козаків допомогло їм здобути перемоги в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями?

Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями та очолюване великим коронним гетьманом М. Потоцьким і його заступником польним коронним гетьманом Марціном Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Великий коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше, очолюване його сином Стефаном Потоцьким, мало просуватися суходолом, а друге, що складалося переважно з реєстрових козаків на чолі з осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем, — на човнах по Дніпру. Однак Б. Хмельницький вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому. Загони татарської кінноти, очолювані перекопським беєм Тугаєм (Тугай-беєм), першими вступили в бій із поляками у верхів’ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Незабаром з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табору.

Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким у перших битвах, мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби. Військо повстанців швидко зростало. Утворювалися сотні нових загонів, які розгорнули боротьбу проти польсько-шляхетського панування, засилля католицизму та соціальних утисків. Повстанці оголошували наміри «дійти до Вісли». Протягом літа 1648 р. від польської влади було звільнено все Лівобережжя. Війна поширилася на Правобережжя. М. Кривоніс за короткий час організував на Поділлі та півдні Волині 20-тисячну повстанську армію із селян і міщан, яка визволила від польської влади десятки міст. Проте Б. Хмельницький мав намір судити М. Кривоноса за надмірну жорстокість його вояків щодо членів єврейських і польських громад. Так само жорстоко поводилося щодо українського населення й польське військо.