Розділ III. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. - §19. Воєнно-політичні події 1654—1657 рр.

5. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — у 1657 р.?

Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московії вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом А. Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб. Трансільванський князь швидким маршем пройшов Галичиною. Під Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на зустріч з армією шведського короля, щоб далі діяти разом. Після об’єднання військ за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару Речі Посполитій. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 19 червня 1657 р. місто було здобуто.

Однак незабаром становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу Данії на Швецію Карл X Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дєрдь II Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і здався.

До козаків А. Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед козацтва поширювалися чутки, що Б. Хмельницький тяжко хворий і доживає останні дні. А. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка спільного походу трансільванських і козацьких військ до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер.