Розділ 4. Будова слова - § 24. Ненаголошені звуки [є], [и] в коренях слів. Позначення їх на письмі

Сторінка 73

Хвилинка спілкування

– Татку, дивись, який зелений острів Швидше туди! Греби! Греби!

– Донечко, які гриби? Там не ростуть гриби.

Продовжте розмову.

– Татку, дивись, який зелений острів. Швидше туди! Греби! Греби!

– Донечко, які гриби? Там не ростуть гриби.

– Я мала на увазі підпливай швидше, а не гриби.

– В українській мові голосні межують один з одним: [е]-[и]. У вимові, а отже, й на письмі можуть сплутуватися ці пари голосних. Під час письма слова з ненаголошеними [е], [и] треба перевіряти наголосом. Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

– Дякую, під час письма я буду уважна.