Розділ І. Велике розселення слов’янства. Зміна населення причорноморських степів
| Назад до ст.15 (4-5) | ст.15 (6-7) | Вперед до ст.15 (8-9) |
Сторінка 15
Аналізуємо і пояснюємо
6. Якою мірою життя слов’янських племен залежало в цей час від природного середовища? Поясніть свою думку.
Життя слов’янських племен у цей період значною мірою залежало від природного середовища. Вони займалися землеробством, використовуючи підсічно-вогневу систему в лісах та перелогову в лісостепу, що вимагало освоєння нових територій. Скотарство, полювання, рибальство, бортництво, збиральництво також були тісно пов’язані з природними умовами. Крім того, природа була об’єктом релігійного поклоніння слов’ян-язичників. проживання.
7. Візантійський імператор Константин Багрянородний писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть його думку. Якими стали результати цієї події для Візантії та слов’янства?
Слова візантійського імператора Константина Багрянородного про те, що “зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською”, свідчать про масштабне розселення слов’ян на територіях Візантійської імперії, зокрема на Балканах. Це призвело до значних демографічних та етнічних змін, коли слов’янське населення стало домінувати в регіоні. Для Візантії це означало втрату контролю над частиною територій та культурні впливи з боку слов’ян, яких візантійці вважали “варварами”. Для слов’янства ж розселення дало можливість освоїти нові землі, розвинути свою культуру та закласти основи майбутніх держав.