Розділ 2. Русь-Україна наприкінці X - у першій половині XI ст. - § 7. Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України

Реклама:

4. Дайте відповіді на запитання.

Хто в руських землях мав найбільшу владу? У чому це проявлялося?

Верхівку суспільної піраміди Київської держави посідали князі.

Важливо, що, на відміну від інших верств тогочасного суспільства, князівська верства була закритою, до неї можна було належати тільки за народженням. Лише син князя міг бути князем.

Князі мали в Київській державі найбільшу владу. Вони були не лише верховними правителями країни або землі-князівства, а й головними розпорядниками всього місцевого життя. Київські володарі опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах. Князі налагоджували відносини із сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну.

Які зміни відбувалися в землеробстві?

Удосконалення знарядь праці сприяло покращенню землеробства.

Чільне місце в господарстві, як і раніше, посідало землеробство. Русичі навчилися використовувати плуг - це поліпшило якість оранки, дало змогу успішніше боротися з бур’янами й відновлювати родючість ґрунту.

Що вирощували русичі і яку худобу розводили?

Поряд із невибагливими ячменем та вівсом почали сіяти пшеницю й жито. На городах селяни вирощували різноманітні овочі: капусту, ріпу, огірки, гарбузи, часник, моркву, буряки, цибулю. У садках росли яблуні, груші, сливи, вишні. Розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней, різну птицю. У сільськогосподарських роботах застосовували найчастіше волів, рідше коней.

Займалися й промислами: мисливством, рибальством та бджільництвом.

Які ремесла були поширеними за часів Русі-України?

Надзвичайно розвинене було ковальство, гончарство, ткацтво, чинбарство, кушнірство, бондарство.

Чим торгували русичі? Які гроші використовували?

Землями Русі-України проходили кілька важливих міжнародних торговельних шляхів. Вам уже відомий шлях «із варягів у греки», або Грецький. Сухопутний шлях - Залозний - пролягав із Західної Європи через приазовські степи до Каспійського моря й далі до країн Закавказзя та Сходу. На початку XI ст. виник суходільний шлях із Києва до верхньодунайських міст, який пролягав через Південну Русь, Польщу, Моравію, Богемію.

Від середини XI ст. набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної маси й форми - гривні.

Повідомити про помилку
Реклама: