Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство - § 20. Суспільне та господарське життя на українських землях у XIV-XV ст

4. Дайте відповіді на запитання.

♦ Яким було становище духівництва й православної церкви у складі Великого князівства Литовського?

♦ Які події спричинили погіршення становища української православної церкви?

Упродовж ХІУ-ХУ ст. становище православної церкви та духівництва змінювалося. У XIV ст. православну, руську, віру прийняли литовські князі, відтак православними стали сини Гедиміна - Любарт, Коріат, Наримунт, Явнут і Ольгерд з майже всіма своїми синами. Авторитет православної церкви, яку підтримувала більшість населення українських земель, залишався досить високим.

Проте після Кревської унії литовців, які сповідували православ’я та язичництво, прилучили до католицизму. Литовських бояр-католиків урівняли у правах із польською шляхтою. Поділ суспільства за релігійною ознакою засвідчила Городельська унія 1413 р., яка відкривала шлях до утисків православних. Адже, за її умовами, брати участь в управлінні державою та обіймати урядові посади могли винятково католики.

♦ Що таке дворища й дими?

Найнижче місце в соціальній піраміді тогочасного суспільства належало селянам. Вони були найчисленнішою верствою - становили майже 80 % населення. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, ріками. Орні землі розподіляли між дворищами, які об’єднували по кілька «димів» (дворів), тобто господарств окремих сімей. Податки на користь держави й власника землі сільська громада також розподіляла поміж дворищами. Як і решта верств тогочасного суспільства, селянство не було однорідним. Історики умовно поділяють селян на «похожих» (особисто вільних) і «непохожих» (прикріплених до свого наділу).

♦ Які зміни в житті українських селян відбувалися в XV - першій половині XVI ст.?

Протягом XV - першої половини XVI ст. у житті селян відбувалися істотні зміни, сутність яких полягала в обмеженні особистої свободи, поступовому закріпаченні. За тих часів в Україні розвивалося велике (князівське та пансько-боярсько-шляхетське) землеволодіння, яке називали магнатським. Воно зростало за рахунок дарувань великого князя, захоплення пусток, земель сільських громад.

♦ Скільки міст налічувалося на теренах України в XVI - першій половині XVII ст.? Яким був склад їхнього населення?

На українських землях, що перебували у складі Великого князівства Литовського й Королівства Польського, налічувалося близько трьох сотень міст. Найбільше українське місто тих часів - Львів.

В українських містах охоче селився торговий люд з усіх кінців світу. Джерела свідчать, що через вигідне географічне розташування особливим різноманіттям населення вирізнявся Львів. Тогочасний мандрівний купець із Гданська Мартін Ґруневеґ пригадував: «У Львові, як і у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу у своїх уборах: угорців у їхніх малих магерках, козаків у великих кучмах, московитів у білих шапках, турків у білих чалмах... Кожен, якою мовою він би не розмовляв, знайде тут і свою мову».

♦ Яких змін зазнавали міста з отриманням магдебурзького права?

Магдебурзьке право надавало містам різноманітні господарські привілеї. Так, із магдебурзьким правом в українських містах виникли ремісничі об’єднання - цехи.