Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство - § 21. Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст

4. Дайте відповіді на запитання.

♦ Чим уславився Юрій Дрогобич? Чому вчений увійшов в історію під таким іменем?

З другої половини XIV ст. імена студентів українського («рутенського») походження є у списках найдавнішого в Європі Болонського університету (Італія), а також у Паризькій Сорбонні. Проте, за свідченнями джерел, найбільше українців навчалося у слов’янських - Празькому й Краківському університетах. Серед них був і Юрій Дрогобич.

Народився Юрій Котермак (Дрогобич) у Дрогобичі (Львівщина) близько 1450 р. Дотримуючись тодішнього звичаю, учений узяв собі за прізвище назву рідного міста. Здобувши початкову освіту, допитливий юнак вирушив до Краківського університету. Виявив неабиякі здібності й працьовитість і став спочатку бакалавром, а за рік - магістром. Продовжив навчання в Болонському університеті. Там Юрій здобув ступінь доктора філософії та медицини. У 1481-1482 рр. його обрали на посаду ректора. Уславився як перший з українців, хто опублікував свою працю в Європі. Його книга «Прогностична оцінка поточного 1483 року», що вийшла друком у Римі, крім астрологічних прогнозів, містила відомості з географії, астрономії, метеорології.

♦ Якими були особливості українського містобудування?

Центральною частиною міста, з якої починалося будівництво, була площа з ратушею посередині - площа Ринок. Ця площа мала форму прямокутника або квадрата. Від кожного її рогу відходило по дві вулиці. Кілька вулиць розташовувалися паралельно до кожної зі сторін площі. Найважливіші вулиці прокладали через усе місто. Захисну функцію виконували мури, якими обносили місто, а також рови й вали. На мурах зводили оборонні вежі. Мали вони також по кілька в’їзних брам

Нова забудова зазвичай поєднувалася з традиційною. Старі міста, як-от: Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, - зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу. Упродовж XIV - початку XVI ст. не втрачало значення будівництво оборонних споруд. Мури й вежі старих замків надбудовували й потовщували. Вежі споруджували у найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень.

♦ Чому не втрачало значення будівництво оборонних споруд?

Упродовж XIV - початку XVI ст. не втрачало значення будівництво оборонних споруд. Мури й вежі старих замків надбудовували й потовщували. Вежі споруджували у найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень.

♦ Що характерне для образотворчого мистецтва доби?

Українське малярство другої половини XV - початку XVI ст. розвивалося на основі традицій русько-візантійського образотворчого мистецтва часів Русі-України та Галицько-Волинського князівства. Упродовж XV - початку XVI ст. активно розвивався іконопис. Найкращим його зразком серед збережених вважають ікону Богородиці із с. Красова та ікону Богородиці з Дмитрівської церкви с. Підгородці.