Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 3. Люблінська унія і її вплив на українське суспільство

Cторінка 30

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати час укладання Люблінської унії.

Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року.

Можу визначити причини, умови та наслідки Люблінської унії.

Причини: посилення загрози з боку Московії, прагнення Польщі розширити території за рахунок українських земель, потреба Литви у військовому союзі.

Умови: об’єднання Польщі та Литви в одну державу (Річ Посполиту) зі спільним королем, але з окремими законами, військом і фінансами; українські воєводства (які були до того в Литовському князівстві) отримали автономію.

Наслідки: більшість українських земель увійшла до складу Польщі, зросли західноєвропейські впливи, збереглися місцеві права, але посилилася загроза полонізації та покатоличення.

Права українських воєводств за люблінськими привілеями

За люблінськими привілеями, які розробила сама українська шляхта, українські воєводства отримали значні права:

• Київське, Волинське та Брацлавське воєводства мали автономний статус у складі Королівства Польського.
• Зберігалася дія Другого Литовського статуту («Волинського») як основи місцевого права.
• Діловодство продовжували вести місцевою, руською мовою.
• Гарантувалася рівність у правах для католиків та православних.
• Посади на цих територіях могла обіймати лише місцева шляхта.
• Була гарантована непорушність кордонів приєднаних воєводств.

Можу пояснити, як укладення Люблінської унії вплинуло на становище українців

Після Люблінської унії становище українських земель змінилося. Більшість українських територій об’єдналися у складі однієї держави – Речі Посполитої, що позитивно вплинуло на формування спільної ідентичності. Українські землі стали ближчими до західноєвропейських культурних впливів, а шляхта стала активним учасником політичного життя держави. Проте існували й негативні наслідки: зростала загроза полонізації української шляхти, а статус руської мови знизився до регіонального, оскільки мовою високої політики була польська.

Обговорюємо в групі

2. Ознайомтеся з оцінкою українських істориків Люблінського сейму й дайте відповідь на запитання.

а) Як ви розумієте вислів М. Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литовської делегації?

Вислів М. Грушевського означає, що литовська делегація почувалася безсилою й позбавленою можливості захищати свої інтереси на Люблінському сеймі. Литовці втратили майже половину територій і не змогли цьому протистояти.

Інших реальних варіантів дій у литовської делегації практично не було: вони вже спробували протестувати, залишивши сейм, але це лише погіршило їхнє становище – рішення було ухвалене без них, прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською державою примусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 24 травня 1569 року вони склали присягу Короні Польській.

б) Чи погоджуєтеся ви з висловлюваннями істориків щодо унії?

Так, обидва висловлювання є обґрунтованими. Грушевський влучно підкреслює безсилля литовської сторони, яка втратила політичний вплив і території. Яковенко справедливо зазначає, що Люблінська унія стала поштовхом для активізації суспільства: саме в умовах нових викликів і небезпек почали активніше боротися за свої права, культуру, віру та ідентичність, що згодом призвело до формування модерної української нації.

Мислю творчо

3. Проаналізуйте згенеровану ШІ ілюстрацію «Люблінська унія». Визначте, чи достовірною є інформація зображення. Які елементи не відповідають історичній дійсності? Спробуйте згенерувати власне зображення. Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.

Ілюстрація є радше символічним, аніж достовірним зображенням події. Вона правильно передає загальну ідею – укладення угоди між двома сторонами у 1569 році, що підтверджується датою та гербами (польський орел та литовська «Погоня»). Проте сама сцена є спрощеним уявленням про складний історичний процес.

Які елементи не відповідають історичній дійсності?

Кілька елементів на зображенні не відповідають історичним фактам:

Формат події: Унія була ухвалена на засіданні загального (вального) сейму, де були присутні сотні представників шляхти, а не підписана чотирма людьми за столом.

Історичні постаті: На малюнку зображені узагальнені образи шляхтичів, а не конкретні історичні діячі, як-от король Сигізмунд II Август, який скликав сейм.

Стиль зображення: Стилістика малюнка нагадує дизайн поштової марки.

Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.

Якість і точність зображення, створеного штучним інтелектом, прямо залежить від чіткості та деталізації запиту (промту).

Простий запит (наприклад, «Люблінська унія») змушує ШІ створювати узагальнене, символічне зображення, поєднуючи найпоширеніші візуальні асоціації: шляхтичі, рукостискання, документ, герби.

Детальний запит (наприклад, «Засідання Люблінського сейму 1569 року в присутності короля Сигізмунда II Августа, реалістичний стиль») дав би значно точніший результат, оскільки він містить конкретні вказівки щодо місця, учасників та стилю. Отже, що точніший запит, то якіснішим та історично достовірнішим буде результат.