СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ - Давня казка (Поема)

5. Як проявилося почуття гідності й гумору поета наприкінці першої зустрічі з лицарем? Проілюструйте свою відповідь рядками з твору.

Уже під час першої зустрічі з лицарем поет поводиться гордо і незалежно. Він не схиляється перед його владою, силою, багатством, навіть насміхається над ним.
Рядки з твору, у яких проявилося почуття гідності поета: «Я щасливий завжди й вільний… / Сам я вільний і ніколи / Не зламав чужої волі».
Рядки з твору, у яких проявилося почуття гумору: «Не турбуйсь за мене, пане, / Маю я багатства стільки, / Що його й на тебе стане!».

6. Чому добрий граф Бертольд став жорстокою та жадібною людиною?

Я думаю, що граф Бертольд не був доброю людиною. Вже при першій зустрічі графа з поетом перед нами постає горда, пихата і самовпевнена людина. Здається, не кохає він і чарівну Ізідору — він хоче нею володіти. Ставши графом, Бертольдо «Правий суд чинив у панстві, / До підданих був лагідний». Але так тривало зовсім не довго. Такі бажані влада й багатство не приносять лицареві щастя, навпаки, вони руйнують його душу, перетворюючи володаря на жорстокого тирана: «Люди мучились, як в пеклі, / Пан втішався, як у раю».

7. Бертольд не раз хотів віддячити поетові. Чи можна вважати графа невдячною людиною? Обґрунтуйте свою відповідь.

Думаю, що граф Бертольдо був дуже невдячною і пихатою людиною. Співець складає серенаду, яка й дозволяє лицареві завоювати серце неприступної дівчини. На радощах Бертольдо влаштовує бучне весілля, та забуває запросити поета: «Звісно, клопоту багато / Завжди пану молодому. / Хто ж би міг ще пам’ятати / Про якогось там сірому?»
Минає час. Загін під керівництвом лицаря довго не може захопити ворожої столиці. Військо потерпає від голоду, солдати вимагають повернення додому. У вирішальний момент співці піснею відновлюють бойовий дух війська — солдати знову готові до бою. Вороже місто вдається захопити. У захваті Бертольдо дякує співцям, та чує від них, що віддячувати слід тому, хто склав цю пісню. Лицар присягається, що довіку буде вдячний поетові: «…Срібла, золота насиплю / Я співцеві дорогому!..». Але і ця обіцянка залишилася не виконаною.