СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ - Давня казка (Поема)

8. Прокоментуйте подані слова поета.

Золотих не хочу лаврів, // З ними щастя не здобуду. // Як я ними увінчаюсь, // То поетом вже не буду.
Ці слова — це відповідь поета на обіцянку графа подарувати йому «…в замку гарну хату», зробити «…співцем своїм придворним».
Я думаю, що сенс свого життя поет вбачав у складанні пісень, для яких «нема на світі ні застави, ні границі». За свої пісні поет не чекав ніякої нагороди. Головне для співця — бути вільним та поважати волю інших, стояти на сторожі у скривдженого та пригнобленого народу, а не приймати «лихую славу» із рук графа.

9. Як ви розумієте слова поета: «Та й в темниці буду вільний»?

Так відповідає поет графу Бертольдо, який загрожує йому в'язницею. Співець має вільні «думи-чарівниці», які не можна закути в кайдани чи сховати за тюремними дверима. Вільна і правдива поетова пісня не знає кордонів, вона летить світом «..наче тая вільна птиця». Коли ж народ почує, навіть у темниці пісня поета, перемагаючи гіркий жаль і тяжку тугу, звучить вільно, сила поетичного слова стане набагато потужнішою.

10. Чому Леся Українка назвала свій твір казкою? Чи є в ньому щось фантастичне, справді казкове?

«Давня казка» — ліро-епічна поема, якій авторка надала окремих рис казкового твору. Приміром, вона використала доречну в казці сталу словесну формулу «десь, колись, в якійсь країні…». Твір також має невеликий вступ із заохочувальним запитанням до уявних слухачів: «Може б, хто послухав казки?». Залучення цих та деяких інших казкових елементів посилює художню умовність історії про поета й лицаря: «Бо у казці, та ще в віршах, / Все можливо, добрі люде».

11. Доберіть до кожної частини «Давньої казки» заголовок і запишіть у зошит.

1 Зустріч лицаря та поета на лісовій стежині.
2 Серенада для чарівної Ізідори.
3 Пісня поета кличе воїнів до звитяги.
4 Боротьба графа Бертольдо з поетом — вільним сином свого народу.