СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ - § 21. Розвиток мовлення. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

Вправа 2. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Прокидаюсь я щосуботи від сонця та золота, що, здається, тече крізь вікно з позолочених хрестів на Андріївській церкві. Я дивлюся на них та уявляю, куди б лягала їхня тінь, коли сонце тільки-но зійшло. А сягала вона аж на дальні, укриті молоденькою зеленню, приподільські кручі. Кручі ті найраніше зустрічають весну. Потім тінь усе коротшала й коротшала, доки не зникла поміж старовинними будинками на узвозі — тихій вуличці, вимощеній бруківкою, мабуть, ще за руських князів. Я подумав тоді: «Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя». Я іду узвозом до Подолу, мого улюбленого, брудненького, але найдемократичнішого району в цілому місті, з його Житнім базаром, старенькими церковцями, вологим вітром із Дніпра. На узвозі мало перехожих. Субота. Тільки в сквері біля Андріївської церкви сидять на лавочках пенсіонери з онучатами. Нині на узвозі тихо. Однак тільки-но я проминаю останній низовий будинок нашої вулиці, від спокою, що огортав мене там, нагорі, не залишається й сліду: співають на крутих звивах колії трамваї, коротко й різко сигналять машини, скриплять гальма, підтюпцем біжать від автобусної зупинки до базару сільські жінки з кошиками й клунками за плечима. ...Я пішов на кручі. Поміж густими кущами дерези на схилах уже закуталася лагідна просинь. А низовою вулицею ще текла річка жовтого пилу, і в ньому снували маленькі люди. Сонце вже торкнулося обрію. Воно було кругле, густо-червоне й таке врочисте, що говорити з ним личило б хіба що давньогрецькою мовою. Але я не знав давньогрецької і йшов поміж кручами, тихо шепочучи: «Awe sol, awe sol!1 ». Скоро я вже не добачу тебе із цих круч. Але ж ти однакове всюди! (За Гр. Тютюнником).

А. Визначте, у якому стилі написаний текст.

Б. Які мовні особливості тексту властиві цьому стилю? Проілюструйте свою думку прикладами з тексту