Іван Франко

7. Що таке притча? У чому виявляється притчевість «Легенди про вічне життя»?

Притча — це короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття. Особливість притчі полягає у ïï спорідненості з писемною літературою, найчастіше з Біблією, звідки вона була запозичена усною народною традицією.

Композиційно притча складається з двох елементів. Перший — це алегорична розповідь із прихованим символічним значенням; другий — ідея, що виявляється через розкриття смислу, закладеного в розповіді. Ідея твору може чітко формулюватись або подаватись завуальовано (ïï осягають із підтексту), інколи на неї натякується i слухач повинен сам прийти до ïï розуміння.

У структурному плані притча нерідко позбавлена традиційних сюжетних компонентів. Як правило, динамізм та напруга розповіді зростають до кінця, а завершення притчі, в якому втілено головну ïï ідею, є водночас кульмiнацiєю та розв´язкою. На вiдмiну вiд інших народних епічних жанрів, у притчі важливе місце займає художня деталь, що постає на рівні мікрообразу i часто виконує функцію об´єднуючого наскрізного композиційного елемента.

У чому ж виявляється притчевість «Легенди про вічне життя»?

1.Одна із героїнь твору — богиня; чудодійний горіх, що приносить безсмертя (нереальні предмети). А в основу значної частини легенд покладено зміст цілком світського характеру.

2. Динамізм і напруга розповіді з розвитком сюжету зростають, а завершення притчі, в якому втілено головну ïï ідею, є водночас кульмiнацiєю та розв´язкою. (Македонський довідується про мандри горіха і бажає краще померти, ніж жити «в сітях брехні» і зради, а тому кидає горіх у вогонь.

3.Присутній один із композиційних елементів притчі — ідея, що виявляється через розкриття смислу, закладеного в розповіді: «А без щастя, без віри й любові внутрі // Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!»). Перед читачем розкривається трагедія, а водночас і прозріння людини, яка не може жити в сітях лицемірства, облесливої любові, ошуканства.

4. Золотистий горіх — мікрообраз, художня деталь, що виконує функцію об´єднуючого наскрізного композиційного елемента.