Іван Франко

9. Доведіть, що у вірші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» використана фольклорна традиція.

Іван Франко був великим знавцем усної народної творчості, і це не могло не вплинути на його творчість.

Я думаю, що поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» частково перегукується з народною ліричною піснею «Ой ти, дівчино, горда та пишна», а саме, початком твору.

Наприклад, Ой ти, дівчино, горда та пишна, чому до мене вчора не вийшла?

Народна пісня побудована на діалозі двох закоханих, а поезія І. Франка — це пристрасний монолог закоханого ліричного героя, збентеженого байдужістю коханої.

Зовнішність і вдачу дівчини він герой сприймає суб'єктивно, відповідно до власних емоційних реакцій, які узагальнюються, осмислюються в останніх, сповнених драматизму рядках: «Тебе видаючи, любити мушу / Тебе кохаючи, загублю душу». Твір сприймається як зізнання героя, котрий перебуває в полоні сердечних почуттів і щирим словом намагається здобути прихильність неприступної обраниці.

Мабуть, не лише ця пісня послужила поштовхом для написання поезії.

Найбільш наближений твір поета до народної пісні у використанні художніх засобів: слова у зменшено-пестливих формах — серденько, устонька, терня, епітетів — колюче терня, тиха молитва, буря люта, гостре слово. Цікавим є і використання порівняння як художнього засобу.

У народних пісня зустрічається таке явище, коли відбувається об’єднання звертання і порівняння. Наприклад: козаче-соколю; дівчино-зоре , дівчино-рибчино, чорнобривко моя; дівчино-голубко і ряд інших. Важко не помітити, що весь вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» побудований на такому порівнянні-протиставлені: серденько — колюче терня, устонька — тиха молитва, слово остре, як бритва, усміх — для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта.

Вплив народної пісні надав монологу м'якого ліризму й простоти.

Римування вірша відповідає принципу римування в українському фольклорі — переважають морфологічні рими, тобто між собою римуються однакові частини мови: зерня — терня, молитва — бритва, чаром — пожаром.

Фольклорні впливи та авторський талант забезпечили інтерес читачів до цієї поезії. Покладена на музику відомим композитором А. Кос- Анатольським, вона стала народною піснею.