Текст

СТОРІНКА 127

Заголовок тексту

Вправа 1, 2, 3

Заголовок — це назва тексту, він повідомляє, про що йтиметься в тексті.

Для чого заголовки?

Я-кось Ще-бе-тун-чик за-ли-шив-ся вдо-ма у-двох з ді-ду-сем. Хло-пчик у-зяв-ся бу-ду-ва-ти ко-ра-бель із де-та-лей кон-стру-кто-ра. А ді-дусь гор-тав га-зе-ту і про-мов-ляв:

— Но-во-го у-кра-їн-сько-го лі-та-ка по-ка-за-ли на ви-став-­ці в Па-ри-жі. На-ші спор-тсме-ни го-ту-ю-ться до о-лім-пій-­ських і-гор. У Кар-па-тах за-цві-ла до-ли-на нар-ци-сів. На ви-хі-дні о-бі-ця-ють хо-ро-шу по-го-ду.

— Ді-ду-сю, я з'є-днав ли-ше кіль-ка де-та-лей. А ти вже встиг ді-зна-ти-ся стіль-ки но-во-го. Як то-бі це вда-ло-ся?

— Ще-бе-тун-чи-ку, а на-ві-що, по-тво-є-му, і-сну-ють за-го-лов-ки?

Вправа 4, 5  Придумали заголовок до тексту, записали заголовок і два останніх речення.

Заголовок: «Ворони», «Розумні птахи», «Як ворони добувають їжу?»

Во-ро-ни ви-га-ду-ють хи-трі спо-со-би до-бу-ва-ння ї-жі.

Роз-ки-да-ють по до-ро-зі сти-глі го-рі-хи. По-тім си-дять на де-ре-вах і че-ка-ють, щоб ма-ши-ни їх роз-ко-ло-ли. То-ді зби-ра-ють сма-чні се-ре-дин-ки.

Суху скоринку хліба ворона обов'язково розмочить у калюжі. І тільки після цього з'їсть.

Ворони і граки – розумні птахи