Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 4. Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст. Повсякденне життя
| Назад до стор. 35 | стор. 36 | Вперед до стор. 37 |
Cторінка 36
Думки істориків
Михайло Грушевський, український історик, про значення ярмарків у житті суспільства
Острог мав «з давніх часів» ярмарок на Святого Онуфрія, а великий князь Жиґимонт Старий додав ще два — на зимного Миколая і на Йордан. Київ при потвердженню своїх прав у 1516 р. дістає також два тижневі ярмарки. Великий князь позволяє мати в них ярмарки (раз до року в кожнім) — «а мито на нього має брано биті со всіх купців»... Хоч ярмарки засновувалися в інтересах міста, для піднесення добробуту його й місцевої людности, про те се був меч обосічний. Як інтересно було стягати купців і побирати з них різні доходи й користі, так знов їх конкуренція могла бути небезпечною для інтересів місцевого купецтва...
1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки?
Ярмарки засновувалися в інтересах міста, сприяли піднесенню його добробуту та добробуту місцевого населенняс
2. Чи можна вважати привілеєм право на їх проведення?
Так, право на проведення ярмарків було привілеєм, оскільки його надавав великий князь, як, наприклад, Сигізмунд Старий для Острога, або підтверджували в рамках міських прав, як для Києва.
3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в останньому реченні документа?
Історик пише про загрозу конкуренції з боку приїжджих купців, яка могла бути небезпечною для інтересів місцевих торговців і ремісників.
4. Чому землевласники були зацікавлені в заснуванні ярмарків на своїх землях?
Землевласники були зацікавлені в ярмарках, тому що мали змогу стягувати з купців мито та отримувати інші доходи й вигоди.
Діємо: практичні завдання
Пригадайте казку «Коза-дереза». За скільки кіп купив дід козу? За допомогою інформації параграфа порахуйте, за скільки литовських грошів дід купив козу-дерезу. Визначте вартість кіз селянина із рубрики «Факт чи фейк?» на с. 34.
У казці «Коза-дереза» дід купив козу за три копи.
Згідно з текстом, 1 копа дорівнювала 60 литовським грошам. Отже, вартість кози-дерези становила 180 литовських грошів (3 × 60 = 180).
У селянина Михна Плютича, згаданого в рубриці «Факт чи фейк?», було 10 кіз. Якщо припустити, що вартість однієї кози була такою ж, як і кози-дерези (три копи), то вартість усіх його кіз становила 30 кіп (10 × 3 = 30).