Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 4. Соціально-економічне становище українських земель у XVI ст. Повсякденне життя

Cторінка 38

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу схарактеризувати соціальну структуру українського суспільства.

Українське суспільство XVI ст. складалося з привілейованих станів (шляхта, духовенство) і непривілейованих (міщани, селяни). На вершині соціальної піраміди були магнати (князі), нижче – пани (землевласники), ще нижче – середня і дрібна шляхта. Міське населення поділялося на патриціат (заможні урядники), бюргерство (ремісники, майстри) та плебс (дрібні торговці, підмайстри). Найчисленнішою верствою були селяни, які сплачували ренту за користування землею. На самому низу були наймити, слуги та челядь-невільники. Наприкінці XV ст. почалося формування козацтва як окремої соціальної групи.

Можу пояснити значення понять «Литовські статути», «фільварок», «оренда», «рента», «панщина».

• Литовські статути – це правові кодекси Великого князівства Литовського (1529, 1566, 1588 рр.), які регулювали права всіх станів, закріплювали привілеї шляхти та обмежували свободу селян.
• Фільварок – велике багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво продукції для продажу, де працювали залежні селяни.
• Оренда – отримання майна (наприклад, землі) в користування за плату.
• Рента – дохід, який отримував землевласник за надання селянам права користуватися землею; бувала натуральною, грошовою або відробітковою.
• Панщина – примусова праця селян у господарстві землевласника за користування землею.

Характерні риси розвитку господарства на українських землях

Основу господарства в XVI – першій половині XVII століття складало сільське господарство. У цей час активно розвивалися фільварки – великі господарства, що виробляли продукцію, переважно збіжжя, на продаж до Європи. Це призводило до збільшення панщини – відробіткової повинності селян на панській землі. Центрами ремесла й торгівлі були міста. Ремісники для захисту своїх інтересів об’єднувалися в цехи, а купці – в гільдії. Важливу роль у розвитку торгівлі, зокрема міжнародної, відігравали ярмарки, право на проведення яких було привілеєм.

Життя і побут різних станів суспільства

• Шляхта та магнати. Були найбагатшим і найвпливовішим станом. Їхній побут відзначався розкішшю: вони мали срібний посуд, дорогий одяг із закордонних тканин, вишукані меблі та зброю. Діти із заможних родин отримували освіту.
• Міщани. Жили в містах, займалися ремеслами та торгівлею. Користувалися магдебурзьким правом, що давало змогу мати власне самоврядування. Побут залежав від заможності: від багатого патриціату до бідного плебсу.
• Селяни. Були найчисленнішим станом, працювали на землі, що належала королю, церкві чи шляхті. Хоча поширена думка про їхню надзвичайну бідність, історичні документи, як-от описи пограбованого майна, свідчать, що селяни мали значну власність: худобу, різноманітний одяг, зокрема з дорогих імпортних тканин (наприклад, лондонського сукна), та гроші.
• Діти. Повсякдення дітей сильно залежало від походження. Діти шляхти навчалися грамоти, а діти з бідних родин рано починали працювати, йдучи в найми чи учнями до ремісників, щоб опанувати професію.

Обговорюємо в групі

2. Упорядкуйте історичне лото: уявно поєднайте текстові картки з ребусами. Запропонуйте свій варіант вправи.

Перший ребус: ФІЛЬВАРОК – Панщина Селяни Землевласник Товарне виробництво

Другий ребус: МІСТО – Рада Бурмистр Цех Магдебурзьке право

Мислю творчо

3. Які наслідки Великих географічних відкриттів згадано в параграфі?

• Зросла потреба в хлібі та іншому збіжжі через збільшення населення Європи і революцію цін, що виникла після відкриття нових земель.
• Це сприяло розвитку фільваркового господарства на українських землях, де сільськогосподарську продукцію виробляли на продаж.
• Власники фільварків обмежували свободу селян і збільшували панщину, щоб отримати більше прибутку.
• Пожвавилася міжнародна торгівля, розширювалася мережа міст, розвивалися ремесла і торгівля на українських землях.

Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колумба не було б України»?

Цей вислів означає, що відкриття Христофором Колумбом Америки і подальші великі географічні відкриття суттєво вплинули на економіку Європи, а отже, і на українські землі. Саме через ці відкриття змінився попит на продукти, зросла роль українських земель у виробництві зерна для Європи, що вплинуло на розвиток господарства, міст і суспільних відносин. Тобто, події, які почалися з відкриття Америки, стали поштовхом до змін, що сформували Україну такою, якою вона стала згодом.

4. Пригадайте, де та коли виникло магдебурзьке право. З’ясуйте, чи відповідали традиції міського життя на українських теренах середньовічній приказці «Міське повітря робить вільним». Доберіть факти на підтвердження вашої думки.

Магдебурзьке право виникло у XII столітті в німецькому місті Магдебург. Це була одна з найвідоміших систем міського самоврядування в середньовічній Європі, яка надавала містам право на власні органи управління, суди, податкову систему та свободу для міщан.

Так, традиції міського життя на українських землях відповідали цій приказці, оскільки міста були центрами свободи на тлі залежного становища селян. Це підтверджують такі факти:

Особиста свобода. Міський стан (міщани) складався з вільних людей.

Самоврядування. Міста з магдебурзьким правом мали власні виборні органи влади – магістрати, що складалися з ради (адміністративний орган і цивільний суд) та лави (суд у кримінальних справах). Це давало їм незалежність від влади феодалів.

Економічні можливості. У містах розвивалися ремесла й торгівля. Ремісники та купці об’єднувалися у власні професійні організації – цехи та гільдії, які захищали їхні інтереси.