Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 7. Церковне ж иття в Україні першої половини XVII ст.

Сторінка 52

Свідчать документи

3 листа Йова Борецького

Упродовж останніх 25 літ нам не вдається забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень,які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні звинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневажанням прав, не є образою королівської гідності..., не є бунтом, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами корони, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита та єпископів.

1. Спираючись на документ, схарактеризуйте становище православної церкви в Речі Посполитій після Берестейської унії.

Після Берестейської унії православна церква опинилася в дуже складному становищі: її переслідували, обмежували права, забороняли діяльність, а вірян і духовенство піддавали утискам і звинуваченням. Православні не мали юридичного захисту, їх позбавили ієрархії, а будь-які спроби відновити церковну структуру (наприклад, висвячення митрополита та єпископів) трактувалися як злочин або зрада. Лист Йова Борецького свідчить про постійні переслідування, насильства й обмови з боку противників, а також про відсутність релігійного миру для православних.

2. Подумайте, чому Й. Борецький зауважує, що спротив унії «не є образою королівської гідності».

Й. Борецький хотів показати, що висвячення митрополита та єпископів не є зневажанням короля, бунтом чи зрадою. Він виправдовував дії православних як законні, щоб уникнути звинувачень у непокорі.

3. Подумайте, чому Йова Борецького називали «козацьким митрополитом».

Йова Борецького називали «козацьким митрополитом», бо саме завдяки підтримці й захисту з боку козацтва у 1620 році вдалося відновити православну ієрархію: його висвятили на митрополита за участі Петра Конашевича-Сагайдачного та запорозьких козаків. Козаки стали головною силою, яка допомогла православній церкві вижити й відновити свої структури в умовах утисків з боку влади Речі Посполитої.

Свідчать документи

Пункти для заспокоєння народу руського

1. Усім уніатам і неуніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння,... ремонтувати свої церкви й будувати нові...

2. ...Церква Св. Софії Київської з підданими, що живуть навколо неї, повинна залишатися за неуніатами й митрополитом... він, митрополит, за давніми правами й звичаями, повинен обиратися з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями...

1. Як назва документа визначає мету його створення?

Назва “Пункти для заспокоєння народу руського” визначає мету як заспокоєння руського народу через врегулювання релігійних конфліктів.

2. Які права він надавав православним?

Документ надавав православним (неуніатам) право вільно відправляти богослужіння, ремонтувати церкви й будувати нові, залишати за ними Церкву Св. Софії Київської з підданими, обирати митрополита з-поміж руської шляхти духовними й світськими обивателями.