Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 7. Церковне ж иття в Україні першої половини XVII ст.

Сторінка 55

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати провідних релігійних діячів в українських землях першої половини XVII ст.

Іпатій Потій (греко-католицький митрополит)

Йосиф Рутський (греко-католицький митрополит)

Йов Борецький (православний митрополит)

Петро Могила (православний митрополит)

Петро Конашевич-Сагайдачний (гетьман, організатор відновлення православної ієрархії)

Можу визначити проблеми, з якими зустрілися унійна та православна церкви після Берестейської унії.

• Розкол серед духовенства і вірян: частина перейшла в унію, інша залишилася православною.
• Відсутність визнаної православної ієрархії, переслідування православних, утиски та насильство.
• Унійна церква стикалася з опором православної шляхти та козаків, а також з недовірою з боку католицького духовенства.

Можу визначити спільні способи подолання кризових явищ унійної та православної церкви.

• Реформи церковного управління та освіти (створення шкіл, колегіумів, братств).
• Пошук компромісу та діалогу між церквами (перемовини про об’єднання, спроби створення спільного патріархату).
• Залучення підтримки шляхти, міщан, козацтва для захисту своїх прав і відновлення ієрархії

Можу пояснити роль козацтва у зміцненні позицій православної церкви.

Козацтво допомогло відновити ієрархію, вступило до братств і підтримало права церкви.

2. За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації завершіть укладання запропонованої лінії часу.

1594 р. – Затвердження «Торчинських артикулів».

1596 р. – Берестейська церковна унія.

1600 р. – Смерть Гедеона Балабана, криза православної ієрархії.

1613 р. – Йосиф Рутський стає унійним митрополитом.

1620 р. – Відновлення православної ієрархії: Йов Борецький обраний митрополитом за підтримки козаків і П. Сагайдачного.

1632 р. – Прийняття «Пунктів для заспокоєння народу руського» – узаконено права православної церкви, митрополитом обрано Петра Могилу.

Обговорюємо в групі

3. Чи можна Берестейську унію вважати наслідком Люблінської унії?

Так, Берестейську унію 1596 року можна вважати частково наслідком Люблінської унії 1569 року. Люблінська унія об’єднала Польщу і Литву в Річ Посполиту, що призвело до посилення впливу католицизму та полонізації на українських землях. У цих умовах православна церква втратила частину своїх прав і привілеїв, а її становище погіршилося. Це стало однією з причин пошуку компромісу з католицькою церквою, результатом чого і стала Берестейська унія.

4. Назвіть спільні й відмінні риси в становищі православної й греко-католицької церков у першій половині XVII ст.

Спільні риси: обидві церкви переживали кризу після Берестейської унії, проводили реформи управління, засновували школи при монастирях, відновлювали храми, прагнули примирення через перемовини про спільний патріархат.

Відмінні риси:

• православна церква зазнавала переслідувань, утисків, відсутності ієрархії до 1620 року, отримувала підтримку від козаків;
• унійна церква реорганізовувала чернецтво за зразком єзуїтів, мала державну підтримку, але стикалася з опором від православних.

Мислю творчо

5. Подумайте, чому створення об’єднаного Київського патріархату, підпорядкованого Риму, могло стати примиренням «Русі з Руссю».

Бо він мав об’єднати православних і уніатів в одній структурі: спільний Київський патріархат із збереженням руського обряду та під канонічним зв’язком із Римом знімав головну суперечку між прихильниками унії й противниками, давав єдину ієрархію, спільні правила та гарантії богослужіння, освіти й майна, що зменшувало релігійний конфлікт і розкол у суспільстві.