Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 8. Культурне ж иття на українських землях у XVI - першій половині XVII ст.

Сторінка 64

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Які визначні діячі української культури XVI – першої половини XVII ст.?

Герасим Смотрицький (ректор Острозької академії), Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович (викладачі Києво-Братського колегіуму), Галшка Гулевичівна (пожертвувала на школу), Петро Могила (заснував Києво-Могилянську академію), Іван Федорович (друкар), Себастіян Кленович (автор “Роксоланії”), Касіян Сакович (автор віршів), Симон Пекалід (автор “Про Острозьку війну”), Олексій Горошкович (іконописець), Войцех Стефановський (художник портрету Стефана Баторія), Якуб Лещинський (художник портрету Яна Гербурта), Лаврентій Филипович-Пухальський (гравер).

Які пам’ятки української культури того періоду?

Пам’ятки: Пересопницьке Євангеліє (1556-1561 рр.), “Апостол” і “Буквар” Івана Федоровича (1574 р.), “Києво-Печерський патерик”, Острозька академія (1576 р.), Львівська братська школа (1586 р.), Києво-Могилянська академія (1632 р.), Кругла вежа в Острозі, будинок Корнякта і Чорна кам’яниця у Львові, Успенська церква у Львові, каплиця Боїмів, церква Зішестя Святого Духа в Потеличі, Меджибізький замок, Підгорецький замок, ікона “Успіння Богородиці” Олексія Горошковича (1547 р.), гравюра “Євангеліст Лука” (1574 р.).

Які історичні умови впливали на розвиток культури?

Розвиток культури відбувався під впливом релігійних процесів Реформації та Контрреформації, що сприяли появі полемічної літератури та освітніх закладів. Суспільно-політичне життя, утворення Речі Посполитої, загрози нападів зі Степу стимулювали книгодрукування, будівництво замків і храмів. Братства підтримували освіту і друкарство, а європейські впливи (Ренесанс, бароко) поєднувалися з місцевими традиціями.

Які приклади поєднання європейських та традиційних українських елементів культури, світських і релігійних традицій?

Українське бароко поєднувало західноєвропейське бароко з православною храмовою архітектурою та народними традиціями (наприклад, Успенська церква у Львові). Острозька академія давала освіту за європейським зразком з вивченням грецької, латинської, церковнослов’янської мов. Вертеп поєднував релігійні драми з сатирично-побутовими інтермедіями. Світський портрет (портрет Стефана Баторія) розвивався поряд з релігійним іконописом. Книгодрукування тиражувало релігійні та освітні книги, як “Апостол”, з елементами мініатюр і гравюр.

Де розташовані пам’ятки культури на карті?

Острог (Острозька академія, Кругла вежа).

Львів (Львівська братська школа, будинок Корнякта, Чорна кам’яниця, Успенська церква, каплиця Боїмів, вежа П’ятницької церкви).

Київ (Києво-Могилянська академія, Києво-Печерська лавра з друкарнею).

Потелич (церква Зішестя Святого Духа).

Меджибіж (Меджибізький замок).

Підгірці (Підгорецький замок).

Перемишль (осередок іконопису Олексія Горошковича).

Обговорюємо в групі

2. Подумайте, чи можна вважати культуру українських земель XVI-XVII ст. невід’ємною частиною культури Речі Посполитої?

Культуру українських земель XVI-XVII ст. можна вважати невід’ємною частиною культури Речі Посполитої, бо українські землі входили до її складу, а культура розвивалася під впливом польських і литовських традицій, але зберігала власну самобутність через православ’я та місцеві звичаї.

Які традиційні риси мала українська культура?

Українська культура мала традиційні риси, як-от православну релігійну основу, народний епос у формі дум і історичних пісень, дерев’яне храмове будівництво та іконопис з місцевими мотивами.

Що змінилося і було привнесене західноєвропейськими віяннями?

Західноєвропейські віяння привнесли ренесанс і бароко в архітектуру, європейські моделі освіти в академіях на зразок Острозької, книгодрукування та світський портрет, що поєдналися з традиціями в українському бароко.

Мислю творчо

3. За допомогою сайту проведіть віртуальну екскурсію Підгорецьким замком.

Підгорецький замок розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області.

Замок збудовано в 1635-1640 роках за вказівкою Станіслава Конєцпольського в стилі пізнього Ренесансу і бароко.

Починаємо екскурсію з південного боку: перед нами квадратний план замку зі стороною 100 м і п’ятикутними бастіонами на рогах.

Зовнішні укріплення включають глибокий рів і земляні вали, а на бастіонах стоять витончені сторожові вежі-кавальєри.

Входимо через в’їзну браму з порталом і колонами, де був напис про вінець ратних трудів.

У дворі бачимо триповерховий палац з терасами на покрівлі казематів, огородженими балюстрадами для прогулянок чи гармат.

Інтер’єри включають тематичні зали: Китайську з елементами шинуазрі, Золоту, Лицарську, Зелену, Дзеркальну та Мозаїчну.

У картинній галереї колись було до 900 полотен, включно з портретами і творами фламандських майстрів.

Виходимо на терасу з видом на Бродівську рівнину, де в хорошу погоду видно на десятки кілометрів.

Навколо замку італійський парк на терасах з партерами, фонтанами і скульптурами, хоча нині він потребує реставрації.

Поруч стоїть костел Воздвиження та св. Йосипа – барокова ротонда діаметром 12 м, збудована в 1752-1766 роках як родова усипальниця Жевуських.

Замок зазнав руйнувань у війнах, пожежі 1956 року, але з 1997 року триває відновлення.