СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ - § 22. Безособові речення

Вправа 5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Сніг уже не йшов, але за ніч його багатенько намело. На небі зірок не видно, хмарно. І якби не сніг, то було б темно. Іще дужче потепліло. А в повітрі тихо-тихо. Прислухаюся, щоб спіймати хоч найменший звук. Тиша. Ні звуку немає. Десь далеченько заспівав півень. За ним ще один… Слухаю півнів — і на серці стає якось радісно. Скільки старовинних страшних казок і переказів пов’язано зі співом півня! Колись у людей майже не було чим освітить і світлом скоротить ті довгії безкраї ночі. Їм уявлялося, що з мороку встають страшні потвори та владно чинять над людиною всякі каверзи, лихі й недобрі. Чи вдома, чи в дорозі, чи в полі, чи в лісі — скрізь було їм однаково страшно в темряві нічній. І лише спів півня врятовував від тих страхів. Як не радіти передвісникові ранку, світла й сонця! (За К. Білокур).

А. Поміркуйте, наскільки настрій людини пов’язаний зі станом природи. Від чого він ще залежить?

Б. У якому стилі написаний текст? Доберіть до нього заголовок.

В. Випишіть усі прості безособові речення.

Г. Випишіть складне речення за схемою: [означено-особове] — [безособове].

Б. Півні співають.
В. На небі зір не видно, хмарно. Іще дужче потепліло. А в повітрі тихо-тихо. Ні звуку немає.
Г. Слухаю півнів — і на серці стає якось радісно.