Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ у XVI - першій половині XVII ст. - § 6. Берестейська церковна унія 1596 року та її наслідки
| стор. 45 | Вперед до стор. 46 |
Cторінка 45
Пригадайте, яким було становище православної церкви наукраїнськихземлях в умовах Реформації та Контрреформації?
В умовах Реформації та Контрреформації православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані. Вона прагнула подолати цю кризу та підвищити свій статус у державі. Ієрархи православної церкви також хотіли позбутися залежності від світських володарів. Пожвавлення релігійного життя в католицькій церковній спільноті ставило православну церкву в особливо невигідне становище. Берестейська унія 1596 року, яка була проявом Контрреформації в Речі Посполитій, ще більше ускладнила ситуацію, призвівши до того, що православна церква в Речі Посполитій опинилася поза законом.
Чому, на вашу думку, православні братства прагнули досягти ставропігії?
Православні братства прагнули ставропігії, щоб отримати незалежність від місцевої церковної ієрархії, захистити свої права, майно та самоврядування, а також мати можливість проводити церковні реформи та боротися з католицьким тиском.
Дослідіть історію укладення Берестейської церковної унії, за ходом роботи заповніть таблицю.
| Берестейська церковна унія 1596 р. | |
| Передумови унії | Причини унії |
| – Кризовий стан православної церкви, її залежність від світських володарів та втручання православних братств. – Зростання впливу католицизму та наступ Реформації й Контрреформації. – Прагнення православних ієрархів підвищити статус церкви та отримати рівні права з католиками в державі. – Намагання уникнути підпорядкування Московському патріархату. |
– Бажання православної ієрархії позбутися контролю світських осіб і братств. – Потреба реформування церкви та підвищення її авторитету. – Прагнення отримати місця в сенаті Речі Посполитої. – Інтереси Папи Римського у розширенні впливу та боротьбі з протестантизмом. – Інтереси польського короля у зміцненні держави через релігійну єдність |
| Прихильники | Противники |
| – Більшість православних єпископів (Кирило Терлецький, Іпатій Потій, Михайло Рогоза). – Папа Римський. – Король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ |
– Православна шляхта (В.-К. Острозький). – Деякі єпископи (Гедеон Балабан, Михайло Копистенський). – Православні братства. – Більшість монастирів |
| Аргументи прихильників | Аргументи противників |
| – Унія дозволить підвищити статус церкви, урівняти права православних з католиками. – Отримання захисту від Риму. – Можливість зміцнення позицій православних у католицькій державі. – Збереження обрядів і церковної автономії |
– Побоювання втрати незалежності церкви. – Небажання підпорядковуватися Папі Римському. – Опір нововведенням, які сприймалися як зрада традицій. – Вимога реформування церкви зсередини, а не через унію |
| Умови об’єднання | |
| Зберігалися православні обряди і свята. Київський митрополит мав обиратися єпископами, але затверджуватися Папою. Скасовувалася влада Константинопольського патріархату. Уніатські єпископи отримували місця в сенаті, а всі церкви та монастирі переходили під їхній контроль | |
| Результати | Наслідки |
| – Утворення греко-католицької (унійної) церкви. – Розкол православної спільноти. – Проголошення обов’язковості унії королем Сигізмундом ІІІ. – Православна церква поза законом у Речі Посполитій |
Унія поглибила розкол у суспільстві та спричинила релігійну ворожнечу. Замість об’єднання двох церков виникла третя – греко-католицька. Водночас, у ході суперечок навколо унії сформувалася ідея “руського народу” як самостійної політичної спільноти в Речі Посполитій. |