Частина друга. Пізнання світу й людини в далеких мандрівках

Літературний практикум

1. Яким постає Дон Кіхот на початку першого розділу? Схарактеризуйте його соціальний стан, вік, життєвий уклад і звички. Наведіть відповідні цитати.

Дон Кіхот на початку роману постає бідним гідальго (дворянином нижчого стану), який мав невеликий маєток у Ламанчі. Йому було близько 50 років. Його життя було скромним: «Три чверті доходів ішло йому на їжу, решта – на святкове вбрання». Він багато читав лицарські романи, через що «розум його остаточно затьмарився».

2. Як ви гадаєте, чому головним героєм свого роману Сервантес зробив бідного гідальго?

Сервантес обрав головним героєм саме бідного гідальго, щоб показати контраст між високими мріями та суворою дійсністю. Це дало змогу письменнику створити комічний і водночас трагічний образ людини, яка прагне великого, але стикається з обмеженнями свого становища.

3. Чим, на вашу думку, приваблювали Дон Кіхота лицарські романи? Чому це захоплення дивувало інших?

Дон Кіхота приваблювали пригоди, боротьба зі злом, захист слабких, честь і доблесть – усе те, чого бракувало у його повсякденному житті. Інших це дивувало, бо лицарські романи вже вважалися застарілими, а мандруючі лицарі – пережитком минулого.

4. Чому рішення Дон Кіхота стати мандрівним лицарем видавалося безглуздим, адже в минулому такі й справді існували?

Його рішення було безглуздим, бо час мандрівних лицарів давно минув, а суспільство вже жило новими законами. Дон Кіхот намагався відродити минулу епоху, що виглядало смішно в очах сучасників.

5. Які атрибути лицаря придбав герой? Чому він здавався пародією на героїв своїх улюблених книжок?

Дон Кіхот знайшов старі обладунки, зробив собі шолом із картону, узяв худу шкапу, яку назвав Росінантом, і вигадав собі ім’я. Він навіть обрав «даму серця» – селянку на ім’я Дульсінея. Усе це виглядало як пародія, бо його лицарське спорядження було жалюгідним і кумедним у порівнянні з героїчними образами книжок.

6. Подискутуймо! Як ви гадаєте, що висміює автор роману: ідеали, які обстоює Дон Кіхот, чи дійсність, далеку від його ідеалів?

Сервантес висміює не стільки самі ідеали, бо вони шляхетні (боротьба за справедливість, допомога знедоленим), скільки абсурдність тогочасної дійсності, де цим ідеалам уже не було місця. Дон Кіхот виглядає смішним у своїх вчинках, але водночас викликає повагу як людина, що прагне високого у світі, де панує буденність і егоїзм.