УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ - Українські пісні (Зажурилась Україна - За Сибіром сонце сходить)

11. Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-1891), висловивши своє враження від неї.

Мені здається, що картина просто іскриться сміхом, що на ній зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет.

У самому центрі — писар та отаман Сірко. Помітно хитру посмішку на обличчі отамана, а писар дуже задоволений своєю роботою, але свою радість висловлює досить стримано, як личить людині «вченій».

Довкола зібралися козаки і навперебій пропонують записати кожен своє. І легко помітити, що ті поради переповнені гумором та сатирою.

У правому кутку — старий козак у білій шапці і червоному одязі, з мечем на поясі тримається обома руками за живота і регоче.

На передньому плані зображено двох козаків: один напівголий, який із задоволенням смакує кожне слово листа. На колінах у нього домбра. Обличчя другого вояка не видно, але він теж задоволений тим, що відбувається. Він від сміху аж завалився назад на бочку.

Вусатий могутній запорожець розкинувся вільготно і також радісно сміється. Навіть у пораненого козака з пов’язкою на голові — посмішка на обличчі.

На картині усі персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці.

12. Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».

Приклади художнього паралелізму: «... Що то орли та із Січі вилітали, — Аж то військо та славне запорозьке ...»; «... сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на конику виїжджає»; «...що над степом та сонечко сяє, — Аж то військо та славне запорозьке Та на вороних конях у степу виграває»; «...Що то місяць в степу, ой, зіходжає, — Аж то козак Сірко ... татар оступає».

Приклади персоніфікації: «туман поле покриває», «місяць в степу… зіходжає».