ТЕМА 9. Вища нервова діяльність
| Назад до § 49 | § 50 | Вперед до § 51 |
§ 50. Свідомість
1. Дайте означення понять:
Свідомість – це здатність людини усвідомлювати себе, своє оточення, власні дії та переживання, контролювати поведінку та приймати рішення.
Мислення – це процес обробки інформації, розв’язання завдань, формування понять, суджень і висновків на основі наявних знань та досвіду.
2. Основні складники процесу мислення:
Поняття – узагальнені уявлення про предмети, явища або процеси.
Судження – твердження про зв’язок між об’єктами чи явищами.
Міркування (логічні операції) – процес виведення нових знань на основі суджень, наприклад, дедукція та індукція.
Уява – здатність створювати образи об’єктів, які відсутні або не сприймаються безпосередньо.
3. Форми свідомості:
Пряма (непосредня) свідомість – усвідомлення реальних подій, явищ і дій тут і зараз.
Відображальна свідомість – осмислення подій, які відбулися або можуть відбутися; планування дій.
Соціальна свідомість – усвідомлення своєї ролі у суспільстві, норм та цінностей.
Самосвідомість – здатність розпізнавати себе як індивіда, оцінювати власні вчинки, думки, емоції.
4. Структури головного мозку, що беруть участь у самоусвідомленні:
Префронтальна кора лобових часток – планування, оцінка дій, самоконтроль, моральне судження.
Париєтальна кора (тім’яна частка) – просторове орієнтування, усвідомлення власного тіла.
Таламус – фільтрація та інтеграція сенсорної інформації для усвідомлення.
Лімбічна система – емоційне забарвлення переживань, мотивація поведінки.