Розділ 3. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

257. І. Випишіть з орфоепічного словника двадцять нових для вас слів. Поставте наголос. Складіть речення з п’ятьма словами.

Ми відкрили нови́й дові́дник з мовознавства.

Пе́кар зранку випікає ароматний хліб.

Алфаві́т української мови має 33 літери.

Мама купила нови́й ру́шник для свята.

Кіломе́тр дороги встелили квітами.

ІІ. Запишіть слова, уставляючи, де потрібно, пропущені букви і апостроф.

Удев’ятьох, середа, звикати, потривожити, жнива, зненацька, (на) стеблинці, (у) мисці, усмішка, камінчик, (у) жменьці, путивльський, уманський, різьбяр, тьмяний; духмяний, медвяний, зм’яклий, присвята, слов’яни, дзвякнути, цвях, морквяний, мавпячий, з’ясувати, різьбяр, ім’я, скатерка, власний, хвастливий, агентство, радісний, злісний, заїзний, контрастний, учасник, диригентський, щасливий.

ІІІ. Напишіть есе «Словники – музеї слів» (С. Пушик).

Есе «Словники – музеї слів»

Словники – це справжні музеї слів. У них, як у залах музею, зібрано безліч мовних скарбів: старовинних і нових, урочистих і буденних, забутих і живих. Кожне слово має свою історію, значення, відтінок почуттів – і словник зберігає все це для нас.

Коли ми гортаємо словник, то ніби подорожуємо у часі: відкриваємо мову наших предків і пізнаємо сучасність. Словники допомагають не лише правильно говорити, а й розуміти душу народу, його культуру та традиції. Тож бережімо ці мовні музеї – бо без них ми втратимо зв’язок із власним словом і минулим.