Розділ 4. Синтаксис і пунктуація

295. Прочитайте речення. Визначте вид кожного з них за метою висловлювання. Що в них спільного? Який зміст ви вкладаєте у слово «гідність»? Гідна людина  – яка вона? Які дії і вчинки свідчать про те, що в людини є гідність? Що стримує гідна людина і чому сприяє?

1. Дбайте про свою гідність… Саме з гідності «можна вивести» хоробрість, совість, чесність. Це захоплива робота для кожного з нас і це те, що може надати сенсу нашому існуванню (М. Попович). 2. Мати гідність – означає поважати себе, цінувати себе як неповторну духовну особистість (З Інтернету). 3. Будь-яка дія, будь-які рішення набувають сенсу лише настільки, наскільки вони шанують гідність людини (О. П’єрон). 4. Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ (А. Роговцева).

Види речень за метою висловлювання:

1. Дбайте про свою гідність… – спонукальне (заклик).

2. Мати гідність – означає поважати себе… – розповідне (пояснює поняття).

3. Будь-яка дія… набувають сенсу лише настільки… – розповідне (ствердження).

4. Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність… – розповідне (міркування).

Спільне: усі речення говорять про цінність людської гідності, її роль у формуванні характеру, моралі й духовності.

Зміст слова «гідність»: це усвідомлення власної цінності, повага до себе та інших, здатність чинити правильно навіть тоді, коли це важко.

Гідна людина – чесна, справедлива, вихована, не зраджує своїм принципам і не принижує інших.

Дії, що свідчать про гідність: допомога слабшим, відмова від брехні, повага до старших, відповідальність за свої вчинки.

Гідна людина стримує злість, гордість, образу – і сприяє добру, порозумінню, справедливості.